Вівторок, 18.12.2018, 20:50
Вітаю Вас Школяр | RSS

Мурафська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Кошик
Форма входу
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Учням

                                          

 

Діти - наше майбутнє


 

Зневага до виховання — це загибель людей, сімей, держав і всього світу.

Я. Коменський

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки — головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості — це виховний клімат сім'ї. Рідна домівка —не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Ці положення мають бути головним мотивом у роботі класного керівника.

Для налагодження тісних контактів із батьками варто позбутися застарілої методики батьківських зборів, коли педагог розповідає про недоліки, а батьки слухають. Класний керівник має триматися з ними як рівний з рівними, як порадник і однодумець у справі виховання. Не традиційність такої форми спілкування, коли батьки з об'єкта «всеобучу» стають активним суб'єктом творчого педагогічного пошуку, сприяє глибокому усвідомленню ними проблем сімейного виховання дітей.

Педагогічна практика переконує, що робота з батьками насамперед починається зі збирання відомостей про сім'ї від учнів та їхніх батьків. Класного керівника має цікавити: склад сім'ї; спеціальність та місце роботи батька, матері, осіб, що їх заміняють; матеріальні й побутові умови сім'ї; моральне обличчя батьків.

Така інформація може допомогти класному керівникові у пошуках форм і методів роботи з батьками учнів.

Поради для батьків

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16. Учіть підлітка:

  • цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
  • правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
  • порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:

  • витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
  • чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним»..

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Якою ви повинні відпускати дитину до школи

Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.

— Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.Що повинно бути у портфелі:

— Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку. 

— У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.

— Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.

— Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.

— Олівці, ручки покладіть у пенал.— Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

 

Мета :

ознайомити школярів з принципами народної моралі ;

 сприяти вихованню доброї,чуйної, лагідної людини;

вчити учнів об”єктивно аналізувати сучасний дорослий світ і свою поведінку в ньому;

виховувати повагу і пошану до родини, родичів , народу України.

Методи і прийоми:

Бесіда, виразне читання, інсценізація уривків,”Мікрофон”,

“Незакінчене речення”.

Підготовка до виховної діяльності :

1         Оформлення плакатів :

  • Посієте вчинок — пожнете звичку,

              посієте звичку — пожнете характер,

              посієте характер—пожне­те долю.

                                                    (У. Теккерей).

  • Хороші манери складають­ся із дрібних самопожертвувань

                                                             (Р. Емерсон).

  • Навіть найкращий грим не при­ховає понівеченого серця .

                                                                             (Ф. Фур 'є).

  • Виховання — справа совісті,
    освіта — справа науки. Пізніше в
    людині, яка сформувалася, обидва ці
    види пізнання доповнюють одне од­ного.

                                                      (В. Гюго).

  • Щоб оцінити чиюсь якість, тре­ба мати деяку частину цієї якості в собі.                        (А. Моруа).
  • Потрібно багато пережити, щоб стати людиною.

                                                                  (А. Сентп-Екзюпері).

 

2 Виготовлення карток з написами :

 

“  Країна дитинства”,”Країна високої культури”,”Країна доброти”,”Країна турботи”,”Країна любові”.

 

3 Коровай,рушник.

 

Слова-визначення до теми:

 

 

Вихований — той, який відріз­няється вишуканістю, розвинутий-до досконалості, чемний, ввічливий.

 

Етика — норми поведінки, су­купність моральних правил.

 

Мораль — наука про те, як пра­вильно поводитися, це система по­глядів, правил, оцінок, які визнача­ють, що в житті є добром, а що злом, що красивим, а що потворним.

 Хід заходу

 

(У класі стоять столики з картками-написами: «Країна ди­тинства», «Країна високої культу­ри, «Країна доброти», «Країна тур­боти», «Країна любові».

Звучить пісня «Виростеш ти,сину...».)

 

(На фоні мелодії пісні звучать слова ведучого.)

 

Ведучий 1.

 Добрий день! Вітання найщиріші

Ми шлемо усім своїм гостям.

В цій буденній і святковій тиші

 Мудрість промовляти буде нам

Про духовні якості.

 Цінніше Скарбу не знайти ніде, мабуть.

Це для нас віками людство пише

Азбуку моралі, духу суть.

 

Ведучий 2.

Український народ завжди   визначався   високою   мо­ральністю.   Головними  чинниками народної моралі були любов до рід­ної землі, добро, милосердя, честь, гідність, працелюбство і, звичайно, гостинність.

 

Ведучий 1.

 Ми щиро раді вітати сьогодні наших шановних гостей (називає їх).

 

Ведучий 2.

 Вихованість справ­жня і уміння —

Це вимоги, що диктує час.

Буде все це, треба лиш терпіння,

Мудрість і бажання нам щораз.

 

 

 

Ведучий 1.

 Хлібом-сіллю гостя зустрічати —

Український звичай нам велить.

Всім здоров'я зичимо, завзяття,

Пісня хай завжди для вас звучить.

 

(Діти виносять коровай на рушнику. Звучить пісня «Зеленеє жито».)

 

Ведучий 1..

 Правила поведінки, або норми етикету, з'явилися у су­спільстві не одразу. Деякі звичайні життєві ситуації повторювалися сот­ні разів: люди робили одне одному послуги, приносили дарунки, ви­словлювали співчуття, ходили в гості і приймали гостей у себе...

 

 

Ведучий 2.

 Поступово було зна­йдено і передано з покоління в по­коління зручні та розумні способи дій у схожих ситуаціях. Так виникли правила поведінки, які є духовними самоцвітами людського досвіду.

 

Ведучий 1.

Ми знаємо, що прості, на перший погляд, житейські справи вимагають від людини внутрішньої культури, визначеної поведінки. Звичайно, не всі норми етикету, які існували колись, прийнятні для нас. Зі зміною умов життя змінювалися й ідеали. Змінювалися в дечому, але не в основному.

 

Ведучий 2.

По тому, як люди­на тримається, як вона розмовляє, ходить, їсть, складають думку про рівень її культури, моральні та інте­лектуальні якості.

 

Ведучий 1.

Дуже часто саме від першого враження про Люди­ну залежить вирішення багатьох важливих справ у ділових і осо­бистих стосунках, а отже, і здій­снення наших планів та споді­вань. Справедливо це чи ні — то вже інше питання.

 

Ведучий 2.

 Сьогодні ми запрошу­ємо вас побувати у країнах, які роз­ташовані на планеті Вихованість. Які ж це країни?

 

Ведучий 1.

 Перш за все відвіда­ємо Країну дитинства.

(У запису звучить пісня «Ди­тинства світ», муз. О. Янушкевич, текст Н. Погребняк)

 

 

 

Учень1.

 Усі ми із дитинства родом,

Із краю дива і пісень.

Для нас найкраща нагорода —

Знов повернуть дитинства день,

Пройти шляхом, де студять роси

Маленьких ніжок вправний слід,

А в колискові ніч приносить

З землі батьківської привіт.

 

 

Учень 2.

Кожен приходить у доросле життя з Країни дитинства. Від того, до чого привчили нас зма­лечку, залежить і те, що ми зможемо передати у спа­док своїм дітям, як ви­ховаємо їх.

 

 

 Учень З.

 Нага­даємо, що в Україні передусім   цінувалося і цінується по­чуття патріотизму, любові   та  поваги до батьків. Ця етич­на  вимога  відповідає Божій заповіді і втілена у багатьох  народних  прислів'ях та приказках. Наприклад: «Хто маму зневажає, того Бог карає», «За маму і тата—тяжка розплата».

 

 Учень  4.

Нам усім потрібно пам'ятати

Заповіді мудрі і прості;

Батьківщина, батько твій і мати—

Найсвятіше, що є у житті.

 

 Учень 5.

Моральний обов'язок дітей—допомагати батькам по гос­подарству, доглядати за ними у разі хвороби, виявляти щоденну шану та турботу.

 

 Учень  6.

 Не забудьте сьогодні сказати своїм батькам, що ви їх дуже любите.

 

Учень 7.

Українська мораль засуджує сімейну ворожнечу, адже родинне життя має грунтуватися на щирій співдружності, людяності, по­вазі до своєї родини.

 

(Звучить пісня «Батько і мати два сонця гарячі»)

 

 

Ведучий 1.

Дякуємо виступа­ючим і запрошуємо всіх до Країни високої культури.

 

 

Ведучий 2.

Ми знаємо, що кож­на вихована людина перш за все має бути вимогливою до себе, вчитися самоконтролю, прагнути опанувати правила, обов'язкові для всіх.

 

Ведучий 1.

Відомий педагог В. Сухомлинський писав (читає рядки із книжки):

 «Умій відчувати поряд з тобою людину, умій розумі­ти її душу, бачити в її очах складний духовний світ —радість, горе, біду, нещастя... Умій підтримати того, у кого горе. Пай 'ятай, що воно може бути й у тебе. Умій виховати себе так, щоб ти ненавидів хамство, не­культурність, неввічливість».

 

Ведучий 2.

Пригадаймо слова Сервантеса: «Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість». Намагаймося жити так, щоб наші вчинки не спричиняли душев­ного болю оточу­ючим. Не будьмо схожими на героїв цієї мініатюри.

 

 

(На сцені—двоє хлопців. Один читає листа.. Інший, непоміт­но підійшовши, забирає того листа і дражниться. Пер­ший просить повернути листа, але марно. Його знайомий читає листа і сміється...

Ведучі підходять до хлопців.)

 

Ведучий 1.

Я перепрошую. Не хочу втручатися у чужі справи, але ситуація того вимагає. (Звертаючись до невихованого юнака)

Шановний, ви хіба не знаєте, що без дозволу гос­подаря чужі листи читати не можна? Вихована людина цього собі не до­зволить. Ви ображаєте людські по­чуття.

 

Юнак.

Та це ж мій знайомий. Ми просто граємося.

 

Ведучий 1.

Я бачу, що весело лише вам, а вашому другу — на­впаки.

 

Юнак.

Ти чого, дружбан, справді образився? (Віддає листа)

Я й не ду­мав, що це так серйозно.

 

Ведучий 2.

Перед тим, як щось зробити,  потрібно  замислитися,

чи не ображає ваш вчинок чужі почуття.

 

Юнак..

 Ну добре. Я вибачаюся.

 

 

 

Ведучий 1.

До речі, не можна гово­рити «вибачаюся», бо це означає, що ви просите вибачення самі у себе. По­трібно сказати «вибачте». І не забувай­те до свого друга звертатися по імені.

 

Юнак.

Дякую за підказку. Тепер знатиму. А ти вибач мені, будь ласка.

 

Ведучий 1.

 Бачимо, що ви хотіли б знят, якою має бути культурна людина. Тоді дозвольте подарувати вам «Пам'ятку вихованої людини».

Юнак.

А що в ній написано?едучий 2.

Ось послухайте (чи­тає).

 

Пам'ятка вихованої людини

 

Риси характеру, які потрібно розвивати:

  • почуття національної та власної гідності;
  • гуманність, доброзичливість, чуйність;
  • моральну чистоту і свідомість честі;
  • вміння поступатися власними амбіціями заради суспільної справи;
  • чесність, вірність, свідому дис­ципліну;
  • справедливість;
  • уміння дотримувати слова;
  • чемність, ввічливість, високу культуру спілкування;
  • естетичний смак та охайність в усьому.

 

Ведучий 1.

А я ще хочу назва­ти...

 

Риси характеру, яких потрібно позбуватися:

  • егоїзм;
  • заздрість;
  • зазнайство;
  • підлабузництво і недбальство;
  • неточність;
  • неакуратність.

 

Ведучий 1.

Ми розуміємо, що це не всі риси характеру в цих списках. Хочемо запропонувати «Пам'ятку...» присутнім. Усі, хто бажає, до назва­них пунктів можуть додати ще свої та зачитати їх.

 

 (Учні можуть запропонувати своіпункти «Пам 'ятки...».)

 

Ведучий 2.

А я до слова запро­шую наших гостей — учнів, які за­ймаються  танцями і є професіоналами в питаннях куль­тури.

(Виступ танцюристів.)

 

Ведучий 1.

А тепер ми у Країні доброти.

Самовиховання — голов­ний шлях удосконалення характе­ру. Не скидай із себе вини

за погані вчинки на характер: ти сам його твориш. Щоб стати по-справжньому

вихованою людиною, потрібно роз­ширювати свій моральний кругозір, самому сіяти

красиве і добре.

 

Ведучий 2.

«Людина починається з добра!» —

Давно відома істина стара.

 

   Ця істина у темряві світилась,

В морози всім тепло своє несла.

Не зрадила, не впала, не схи­лилась

Під ницим тягарем об­рази, зла.

 

 Ведучий 1.

Хто ді­литься

 

добром, той багатіє,

Бо   йде   воно, помножившись, назад,

 

А між людьми добро лише зміцніє,

Окупиться,     воз­дається у стократ.

Хай   молодіє   істина стара:

«Людина починається з добра!»

 

Прийом “Незакінчене речення”

Вчитель запитує у дітей :

  • Жити в світі людей легко, якщо...
  • Жити в світі людей важко, якщо...

 

(Виступ учнів.)

Учень 1.

 Ми у Країні  турботи.

Моя планета — зірка між сві­тами —

Як вільний птах летить у май­буття,

Зігріта сонцем, мріями-піснями,

Цвіте садами, живе трудами,

Дарує нам чарівну мить — життя.

 

 

 

 

 

 

 

Учень  2.

 У нас в руках — пла­нета синьоока,

Священний скарб звабливої краси.

Цей світ любові, дар віків гли­боких

Наш дім єдиний спаси, людино!

Прекрасне завтра на землі спаси.

 

 

Учень 3.

Людина стає окрасою суспільства лише тоді, коли узгоджує свої наміри та вчинки з певними пра­вилами, суспільними нормами. Сьо­годні ми не можемо не поговорити про екологію нашої планети, адже це питання хвилює кожну виховану людину.

 

Учень  4. (із Червоною книгою в руках).

 У 1966 р. зусиллями зоологів багатьох країн ство­рено Червону книгу фактів. Це звину­вачувальний доку­мент, який природа пред'явила людині. У книгу заносяться ті види тварин і рос­лин,  що  зникають.   їх узято під охорону. Ведучий 1. Людина — це часточ­ка природи, а не вінець її чи володар. Часточка... Тому ми повинні оберіга­ти природу і примножувати її.

 

Учень 2.

Земля — це живий світ, у якому кожен має своє місце, кожен виконує покладену на нього роль. Хай завжди чарують нас своїм співом птахи, розпускаються квіти для закоханих...

 

Учень 3.

Ми, учні 7 класу, чу­дово розуміємо значення рослинного і тваринного світу в житті людини.

 

Учень 4.

Сьогодні ми ще і ще раз просимо всіх замислитися над тим, яку роль ми відіграємо у збере­женні флори та фауни нашого краю. Чи вміємо ми піклуватися про братів наших менших?

Учень 1.

Для обговорення цієї теми ми запрошуємо учнів до мікрофону.

( Прийом “Мікрофон)

Учень 2.

 А зараз ми запрошуємо усіх на хвилинку-гуморинку.

 

(Учень читає гумореску.)

 

Ведучий 1.

І остання країна — Країна любові. Говорячи про ви­ховану людину, ми не можемо об­минути теми любові. Адже любити ближнього свого, ставитися до нього так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе — це головні правила моралі, яких потрібно дотримуватися.

 

 

 

Учень 2.

 Якщо хочеш, щоб у тебе було усе чудово, то оволодій умінням поводитися серед людей. Не секрет, що виховану, ввічливу люди­ну всі люблять і поважають.

Учень 3.

 Якщо говорити про виховний ідеал українців, то важ­ливо згадати ідеал господаря, який відображає інтереси всього народу. Господар — це порядок і лад

 

в усьо­му, достаток, забезпечена старість і щаслива доля дітей.

 

Учень 4.

 Варто згадати і про господиню, що є символом затиш­ку й охайності, поради, гостинності, щедрості.

 

Учень 1.

А я хочу розповісти про господарського сина Господар­ський син — це біла сорочка, чем­ність і ввічливість, повага до стар­ших, готовність захистити меншого, прагнення до знань, працьовитість.

 

Учень 2.

 Ми говоримо про іде­ал юнака, якого мріє зустріти кожна дівчина Але ж і у хлопців є ідеал вихованої дівчини, якій притаманні скромність, вірність, ніжність, пра­цьовитість.

 

Учень 3.

То якою ж має бути вихована людина?

 

Учень 4.

Про це не можна сказати за одну чи дві години, адже існує мовний етикет та правила

 

по­ведінки у громадських місцях, ети­кет для господарів та гостей, уміння просити і відмовляти, знайомитися, розмовляти по телефону та багато інших норм і правил поведінки, які кожна людина знатиме, якщо сама того захоче.

 

Ведучий 1.

Ми дякуємо усім за приємно проведений час і запрошу­ємо вас пригоститися чаєм, який вам приготували дівчата. Смачного вам! А гарна пісня хай завжди супрово­джує вас у житті.

 

 

 

(Звучить пісня С. Городинського   «Хай вам сіється..».) 

 

               
    Посієте характер - 
пожнете долю
 
    Виховна година
 
    7 клас
 
  Класний керівник - Давидич Н.М.

 

 

 

Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Block title
Block content
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Категорії розділу
Методична копілка [1]
Методична копілка